Европейские квоты создают дополнительные препятствия для Украины
Євросоюз обмежує імпорт сталі, щоб захистити власних виробників від конкуренції з дешевшою продукцією, зокрема з Китаю та Туреччини. Однак нові правила зачіпають і українських металургів, які працюють в умовах повномасштабної війни.
Генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков в інтерв’ю BBC заявив, що під час запровадження обмежень Україну фактично поставили в один ряд з іншими постачальниками, не врахувавши втрату частини ринків збуту, проблеми з логістикою та постійні російські атаки.
«Я вважаю несправедливим, що Україну поставили в один ряд зі всіма іншими постачальниками сталі до Євросоюзу», — зазначив керівник компанії.
Імпорт без мита скоротять майже наполовину
За новими правилами ЄС, обсяг сталі, яку можна буде імпортувати до блоку без сплати мита, становитиме 18,3 млн тонн на рік. Це на 47% менше, ніж у 2024 році. Обмеження покликані зменшити тиск на європейських виробників, яким дедалі складніше конкурувати з дешевшим імпортом.
Для України наслідки можуть бути особливо відчутними. Через війну та ускладнення логістики європейський напрямок залишається одним із ключових доступних ринків збуту української сталі. За оцінкою Риженкова, нові квоти можуть призвести до скорочення українського експорту до ЄС на 50–60%.
«Доступ до європейського ринку — необхідна умова для виживання. Обмеження, запроваджені владою ЄС, цьому не сприяють», — наголосив він.
Єврокомісія визнає складність ситуації в Україні
У Європейській комісії заявляють, що під час розроблення нової торговельної політики враховували складні обставини, у яких перебуває Україна. Для українських виробників передбачено окрему квоту, однак у Брюсселі визнають, що обсяги експорту будуть нижчими, ніж у попередні роки.
Таким чином, навіть збереження спеціальних умов не усуває ризиків для українських металургійних підприємств, які залежать від можливості продавати продукцію на європейському ринку.
Російські атаки вже призводили до зупинки виробництва сталі
Торговельні обмеження накладаються на погіршення ситуації всередині галузі. За словами Риженкова, за час повномасштабної війни всі українські металургійні підприємства зазнавали російських ударів, а останнім часом інтенсивність атак зросла.
Він також повідомив, що у вересні був період, коли в Україні не виробили жодної тонни сталі. За його словами, це стало безпрецедентною подією приблизно за 150 років історії української сталеливарної промисловості.
Металургія ризикує втратити важливу роль в економіці
До повномасштабного вторгнення гірничо-металургійний комплекс забезпечував близько 10% ВВП України та третину українського експорту. Нині галузь одночасно стикається з руйнуванням виробничих потужностей, логістичними труднощами та скороченням можливостей збуту продукції.
Риженков наголосив, що за таких умов зменшення доступу до європейського ринку ще більше ускладнює роботу підприємств і ставить під загрозу їхню подальшу діяльність.
Бюджетні втрати можуть сягнути 100 млрд грн
Проблеми української металургії вже позначаються на державних фінансах. За наведеними оцінками, за дев’ять місяців 2026 року бюджет України недоотримав близько 49,5 млрд грн податкових надходжень через блокаду портів і нові квоти ЄС.
До кінця року втрати можуть зрости до 70 млрд грн через зупинку металургійних підприємств. За песимістичним сценарієм, сума недоотриманих надходжень може сягнути 100 млрд грн.
Отже, обмеження експорту сталі загрожують не лише виробникам, а й економіці загалом, оскільки металургія залишається важливим джерелом валютних надходжень, податків та зайнятості.
RU
