Рівень бідності зріс до 41,6%

За даними Світового банку, у 2025 році рівень бідності в Україні становив 41,6%, тоді як роком раніше — 37%. Порівняно з 2021 роком показник фактично подвоївся.

Для розрахунку кількості людей, які можуть перебувати за межею бідності, важливо враховувати актуальну чисельність населення. Через війну та відсутність нового перепису точних даних немає.

За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, влітку 2026 року на підконтрольній уряду території проживало близько 27–29 млн людей.

Якщо застосувати до цього діапазону показник бідності 41,6%, отримуємо приблизно 11,2–12,1 млн осіб.

Це розрахункова, а не офіційна цифра

Отриманий показник не означає, що саме стільки людей офіційно визнані бідними у 2026 році. Оцінка Світового банку стосується 2025 року, а чисельність населення — 2026-го.

Водночас розрахунок демонструє масштаб проблеми: мільйони українців можуть мати доходи, недостатні для забезпечення базових потреб.

Світовий банк визначає рівень бідності на основі фактичного прожиткового мінімуму, який публікує Міністерство соціальної політики, та результатів обстежень домогосподарств.

Зростає не лише бідність, а й нерівність

Погіршення ситуації проявляється не тільки у збільшенні кількості людей із низькими доходами. Коефіцієнт Джині зріс із 0,44 у 2024 році до 0,50 у 2025-му, що свідчить про посилення майнової нерівності.

При цьому реальні трудові доходи найбідніших 20% домогосподарств скоротилися більш ніж на 30%, тоді як у найбільш забезпечених групах вони зростали.

Сім'ї дедалі частіше змушені позичати гроші

Фінансова стійкість домогосподарств також погіршується. Наприкінці 2025 року близько 17% сімей позичали гроші для покриття базових витрат.

Приблизно стільки ж домогосподарств не могли своєчасно оплачувати комунальні послуги. Зросла й частка сімей, які були змушені продавати майно для фінансування повсякденних потреб.

Це означає, що для частини населення проблема вже виходить за межі скорочення споживання та переходить у вимушене використання заощаджень, кредитів і майна.

Хто найбільш вразливий

Найбільші ризики залишаються у сімей із дітьми, пенсіонерів, внутрішньо переміщених осіб та жителів прифронтових територій.

За словами президента Всеукраїнської асоціації інфекціоністів Ольги Голубовської, проблема проявляється не лише у зниженні рівня життя. Частина населення вже не має достатніх ресурсів, щоб самостійно оплачувати необхідне лікування.

Народна депутатка Леся Забуранна також звернула увагу, що наслідки зростання бідності помітні не тільки у прифронтових регіонах. У Києві, зокрема, сім'ї скорочують витрати на харчування, медичні послуги та потреби дітей.

Війна поглиблює економічний розрив

Зростання бідності відбувається на тлі тривалої війни, втрати доходів, пошкодження житла та підприємств, переміщення населення й нерівномірного відновлення економічної активності.

Тому показник у 11–12 млн потенційно бідних людей варто розглядати не як точну статистику за 2026 рік, а як оцінку масштабу соціально-економічної проблеми, яка залишається однією з ключових для України.