Близько 90% металургійних потужностей не працюють

Від початку 2026 року Росія щонайменше 30 разів атакувала ключові підприємства українського ГМК. Унаслідок ударів були уражені або зруйновані сім доменних печей, а 18 працівників підприємств загинули.

Масштаб пошкоджень уже призвів до фактичного припинення значної частини виробництва. За оцінкою «Укрметалургпрому», близько 90% виробництва сталі в Україні зараз зупинено.

Президент об'єднання Олександр Каленков заявив, що підприємства наразі не виплавляють ані сталь, ані чавун. У «Метінвесті» також зазначають, що у вересні був тиждень, коли Україна вперше за приблизно 100 років не виробила жодної тонни сталі.

Криза металургії може коштувати економіці до 7% ВВП

Металургія є одним із ключових секторів української економіки, тому її зупинка безпосередньо впливає на макроекономічні показники.

У 2025 році гірничо-металургійний комплекс забезпечив Україні близько $6,2 млрд експорту, а його внесок становив приблизно 5,5% ВВП.

За оцінкою Forbes Ukraine, у найгіршому сценарії сукупний негативний ефект від кризи в галузі може сягнути 6,5–7% ВВП. Причина полягає в тому, що проблеми металургійних підприємств автоматично зачіпають десятки суміжних напрямів економіки.

Одне робоче місце в ГМК підтримує ще кілька в інших галузях

Зупинка металургійних підприємств означає не лише скорочення безпосереднього виробництва. Галузь має розгалужений ланцюг постачальників і підрядників, тому проблеми заводів швидко поширюються на інші сфери.

За оцінкою «Укрметалургпрому», одне робоче місце в ГМК забезпечує ще 7,5–8 робочих місць у суміжних галузях.

Йдеться про транспорт і логістику, енергетику, машинобудування, ремонтні підприємства, сервісні компанії та інших постачальників. Тому тривала зупинка заводів може призвести до значно ширших наслідків для ринку праці та регіональної економіки.

Україна ризикує втрачати мільярди доларів експортної виручки

Окремою проблемою залишається експорт залізної руди. Через безпекові обмеження та проблеми з логістикою альтернативні маршрути дозволяють вивозити лише до половини колишніх обсягів.

За оцінками експертів, лише скорочення експорту руди може означати втрату близько $1 млрд валютної виручки на рік.

Загалом «Укрметалургпром» оцінює потенційні втрати галузі у $5–7 млрд валютної виручки. Для України це означає не лише падіння експортних доходів підприємств, а й додатковий тиск на валютний ринок та торговельний баланс.

Зупинка заводів загрожує місцевим бюджетам

Металургійні підприємства є одними з найбільших платників податків у містах своєї присутності. Тому скорочення або припинення їхньої роботи безпосередньо позначається на можливостях місцевої влади фінансувати соціальні та інфраструктурні програми.

Наприклад, у 2025 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 8,5 млрд грн податків і зборів, з яких 2,6 млрд грн надійшли до місцевого бюджету.

Підприємства «Метінвесту» в Запоріжжі лише за перше півріччя 2026 року перерахували майже 1,6 млрд грн податків. Тривала зупинка таких підприємств може скоротити надходження громад і поставити під загрозу фінансування частини місцевих програм.

Бюджет може недоотримати десятки мільярдів гривень

За оцінкою «Укрметалургпрому», у разі тривалої зупинки гірничо-металургійного комплексу Україна ризикує втратити щонайменше 30–40 млрд грн бюджетних надходжень.

Таким чином, наслідки ударів по промисловості виходять далеко за межі конкретних підприємств. Держава одночасно стикається зі зменшенням податкових надходжень, падінням експорту та необхідністю підтримувати регіони, економічна активність яких значною мірою залежить від великих промислових компаній.

Головний виклик — зберегти працівників і виробничі потужності

Відновлення металургії залежатиме не лише від ремонту пошкодженого обладнання. Підприємствам необхідно зберегти кваліфікований персонал, адже після завершення бойових дій швидке відновлення виробництва буде неможливим без людей, які мають необхідний досвід.

Саме тому профспілки України та європейські й міжнародні галузеві організації закликають не звільняти працівників підприємств, які змушені призупиняти роботу. Зокрема, пропонується використовувати механізм оплачуваного простою, щоб зберегти трудові колективи до моменту відновлення виробництва.

Відновлення галузі залежить від безпеки

Українські металургійні компанії вже ведуть переговори з державою щодо подальшої роботи підприємств, зокрема щодо безпеки персоналу, формату роботи, можливого простою, збереження робочих місць та податкових питань.

Водночас ключовою умовою залишається фізична безпека підприємств і працівників. Без гарантій, що відновлені потужності не стануть повторною ціллю атак, масштабні інвестиції у ремонт і запуск виробництва залишатимуться надзвичайно ризикованими.

Фактично українська металургія зараз опинилася перед подвійним завданням: зберегти людей і виробничі активи сьогодні та створити умови для швидкого відновлення галузі після стабілізації безпекової ситуації. Від цього залежатимуть не лише перспективи окремих підприємств, а й експорт, валютні надходження, бюджетні доходи та значна частина економічної активності цілих промислових регіонів.