У 2024 році платіжні шахраї виманили у мешканців Європейської економічної зони 4,2 млрд євро. У перерахунку на години це приблизно 480 тисяч євро, які зникають з рахунків людей щогодини - вдень і вночі, без вихідних.

Чому зламати рахунок вже не головна мета шахраїв
Ще кілька років тому основною загрозою для грошей на картці чи рахунку був прямий злом банківських систем або крадіжка даних картки. Тепер головна схема інша: шахраям дедалі рідше потрібно зламувати захист банку - натомість вони переконують саму людину добровільно переказати гроші. Це дзвінки від служби безпеки банку, повідомлення про нібито заблокований рахунок, фальшиві інвестиційні пропозиції чи знайомства в месенджерах, що завершуються проханням позичити кошти. У всіх цих випадках платіж підтверджує сама жертва, тож банку значно важче розпізнати шахрайство і вчасно зупинити переказ.
Саме тому в Євросоюзі зараз обговорюють, як посилити відповідальність не лише банків, а й онлайн-платформ та месенджерів, через які шахраї найчастіше виходять на контакт із майбутніми жертвами. Ідея - тісніша співпраця соцмереж, маркетплейсів і платіжних сервісів із банками, щоб підозрілі перекази виявляли і блокували ще до того, як гроші підуть з рахунку.
Для українських користувачів банків ця тенденція має значення не менше, ніж для мешканців ЄС. Чим активніше місцеві банки інтегруються у європейські платіжні сервіси, тим імовірніше, що на українців почнуть масштабніше поширювати ті самі схеми - дзвінки від фальшивої служби безпеки банку, повідомлення про компенсації чи виграші, обіцянки гарантованого прибутку від інвестицій. Головне правило захисту лишається незмінним: жоден справжній банк ніколи не просить назвати код із смс чи переказати гроші на резервний чи безпечний рахунок по телефону.