Повністю знищено дата-центр MiroHost

Одним із найбільш серйозних наслідків атаки стало повне знищення дата-центру, у якому були розміщені українські потужності MiroHost. Про це повідомив засновник компанії MiroHost та голова Internet Invest Олександр Ольшанський.

За його словами, наразі терміни відновлення роботи знищеного майданчика невідомі. Водночас ситуація не вплинула на переважну більшість клієнтів компанії, оскільки близько 95% користувачів MiroHost працюють за межами України. Для них сервіси продовжують функціонувати у звичайному режимі.

Пошкоджено щонайменше шість провайдерів

За інформацією телекомунікаційних компаній, протягом останніх двох діб критичних пошкоджень зазнали щонайменше шість українських інтернет- та хостинг-провайдерів.

Йдеться про UTELS, «Павутину», Etherlink, Crazy Network, Cityhost та MiroHost. Ураження припали на різні елементи цифрової інфраструктури, зокрема дата-центри, вузлове обладнання, магістральні майданчики та кабельні мережі.

Оператор Faust/Fast.net також повідомив про відсутність своїх сервісів у Києві після удару по Солом’янському району столиці.

Частина абонентів залишилася без інтернету

Наслідки атак відчули не лише компанії, а й звичайні користувачі. Пошкодження інфраструктури призвели до тимчасових перебоїв у роботі мереж у різних районах Києва.

У «Домонеті» повідомили про проблеми через пошкодження комутаційного обладнання, магістральних майданчиків і кабельної інфраструктури. Компанія заявила, що розраховує відновити стабільну роботу інтернету до 21:00 24 вересня.

У Kievnet через влучання в один із дата-центрів тимчасово залишилися без доступу до інтернету абоненти в центральній частині столиці.

Проблеми можуть поширитися на інші регіони

Удар по київській цифровій інфраструктурі створив ризики для користувачів не лише в столиці. Провайдер «Дніпронет», який працює в Кам’янському та Дніпропетровській області, попередив клієнтів про можливі перебої.

Причина полягає в тому, що частина вузлового обладнання компанії розташована у київському дата-центрі, який зазнав пошкоджень. Таким чином, навіть атака на інфраструктуру одного міста може впливати на стабільність зв’язку в інших регіонах.

Удари по цифровій інфраструктурі стають окремим ризиком для бізнесу

Пошкодження дата-центрів і телекомунікаційних вузлів демонструє, наскільки критичною для роботи бізнесу є цифрова інфраструктура. Втрата доступу до серверів, мереж або хмарних сервісів може впливати не лише на інтернет-провайдерів, а й на компанії, які використовують їхні потужності для зберігання даних та роботи онлайн-сервісів.

Для бізнесу це означає додаткову потребу в резервних дата-центрах, дублюванні каналів зв’язку та розподілі цифрових потужностей між різними регіонами. Особливо актуальним це стає для компаній, критичних сервісів та підприємств, які не можуть дозволити тривалий простій.

Атаки одночасно зачепили інші об’єкти бізнесу

Унаслідок масованого обстрілу Києва 24 вересня постраждала також інша комерційна інфраструктура. Зокрема, було пошкоджено виробництво мережі перепічок «Тітка Клара», через що компанія попередила про можливі тимчасові обмеження в асортименті.

Крім того, російські війська завдали балістичного удару по головному виробничому комплексу та логістичному складу компанії «ТК-Домашній Текстиль».

Це доповнює картину масштабної атаки, наслідки якої позначилися одночасно на телекомунікаціях, виробництві, логістиці та торговій інфраструктурі столиці.

Російські атаки продовжують завдавати збитків бізнесу

Удари по цивільній та бізнес-інфраструктурі Києва відбуваються не вперше. Напередодні, 23 вересня, після атаки безпілотників масштабна пожежа виникла в будівлі залізничного ринку, відомого як «ринок-шайба».

Раніше російські атаки пошкодили або знищили понад 30 об’єктів мережі «Епіцентр», а також склад студії «Квартал 95», склад офіційного дистриб’ютора Ajax та склад видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Таким чином, пошкодження телекомунікаційної інфраструктури стало ще одним прикладом того, як ракетні та дронові удари безпосередньо впливають на безперервність роботи українського бізнесу та доступність критичних цифрових сервісів.