Обстріли збільшують витрати компаній

Як пояснив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський, посилення російських атак безпосередньо впливає на операційну діяльність підприємств.

Пошкодження виробничих об'єктів і складів змушує компанії витрачати більше коштів на відновлення, пошук нових майданчиків та перебудову ланцюгів постачання. Одночасно атаки на енергетичну інфраструктуру та проблеми з морською логістикою ускладнюють виробництво й експорт.

У результаті бізнес стикається з вищими логістичними витратами, складнішим доступом до зовнішніх ринків та додатковою потребою в імпорті.

Економіка продовжує адаптуватися

Попри погіршення умов роботи, в НБУ наголошують на здатності української економіки пристосовуватися до нових ударів.

Підприємства змінюють маршрути доставки, переорієнтовують експорт на альтернативні напрямки, відновлюють пошкоджені виробничі потужності. Водночас фінансова система продовжує функціонувати, а гривня залишається привабливим інструментом для заощаджень.

Тобто нові атаки не призвели до зупинки економічної активності, але вартість роботи бізнесу та підтримання виробництва зростає.

Інфляція вже реагує на нові руйнування

Одним із наслідків посилення атак стало прискорення споживчої інфляції.

У липні річний показник зростання цін збільшився до 7,7% проти 7,2% у червні. За оперативними оцінками НБУ, у серпні інфляційний тиск продовжив посилюватися.

У Нацбанку зазначають, що загальна динаміка відповідала очікуванням на друге півріччя, однак фактична інфляція виявилася дещо вищою за траєкторію липневого прогнозу.

Однією з причин стали нові руйнування логістичної інфраструктури, які відбулися вже після завершення періоду, на основі якого формувався прогноз.

Логістика може додати до інфляції до 0,6 відсоткового пункта

За оцінками НБУ, перебудова логістики та пов'язані з нею додаткові витрати можуть забезпечити 0,4–0,6 в. п. додаткового внеску в річну інфляцію на кінець 2026 року.

Йдеться не лише про безпосередні збитки від руйнування. Бізнесу доводиться використовувати довші маршрути, змінювати постачальників, збільшувати витрати на транспортування та зберігання продукції.

Водночас у НБУ не очікують різкого одноразового стрибка цін. Додаткові витрати, за оцінкою регулятора, перекладатимуться на споживачів поступово, оскільки компанії змушені враховувати конкуренцію та обмежений попит.

Не всі витрати бізнес зможе перенести на покупців

Пошкодження складу або логістичного об'єкта не означає автоматичного підвищення ціни товару на всю суму завданих збитків.

За оцінкою НБУ, логістика та зберігання в середньому формують близько 8% кінцевої споживчої ціни. Крім того, компанії не можуть безмежно підвищувати ціни, оскільки ризикують втратити покупців.

Тому частину додаткових витрат бізнес буде змушений поглинати за рахунок власної маржі, оптимізувати витрати або шукати альтернативні маршрути та постачальників.

Ділові настрої знову погіршилися

Вплив війни відобразився і на очікуваннях підприємств. Індекс очікувань ділової активності НБУ у серпні знизився до 48,3 пункта з 50,1 у липні.

Таким чином, показник уперше з лютого повернувся в зону, де переважають негативні оцінки перспектив бізнесу.

Підприємства пов'язують погіршення настроїв передусім із масштабними руйнуваннями виробничих потужностей і складів, ускладненням логістики та блокуванням морських портів.

Це створює додатковий ризик для інвестиційної активності, адже компанії обережніше ухвалюють рішення щодо розширення виробництва та запуску нових проєктів в умовах високої невизначеності.

Будівництво стало винятком

На тлі загального погіршення настроїв будівельний сектор залишився єдиним, де оцінки бізнесу збереглися в позитивній зоні — 50,7 пункта.

У НБУ пояснюють це особливістю воєнної економіки: масштабні руйнування автоматично створюють потребу у відновленні житла, підприємств, доріг, енергетичних об'єктів та іншої інфраструктури.

Тому активність у будівництві частково є прямим наслідком масштабів руйнувань. Чим більше об'єктів потребують ремонту або відбудови, тим більший потенційний обсяг робіт отримує галузь.

Війна створює одночасно економічний тиск і попит на відновлення

Посилення обстрілів має для економіки подвійний ефект. З одного боку, воно руйнує виробничі активи, ускладнює експорт, збільшує логістичні витрати та погіршує очікування бізнесу.

З іншого — зростає потреба у відновленні підприємств, будівництві та ремонті інфраструктури, що підтримує окремі сектори економіки.

За оцінкою НБУ, головним фактором залишається здатність бізнесу адаптуватися до нових умов. Проте що довше тривають атаки на виробничу та логістичну інфраструктуру, то вищою стає ціна цієї адаптації — як для підприємств, так і для кінцевого споживача.