Підприємці отримують вимоги сплачувати додаткові відсотки

Позичальники, які скористалися державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%», повідомляють про листи від банків із пропозицією самостійно сплачувати різницю між пільговою та повною кредитною ставкою. Причиною стали затримки бюджетних виплат фінансовим установам. Про це пише Forbes Україна.

Вартість кредиту може зрости до 20,8% річних

Одна з підприємиць отримала у ПриватБанку кредит на 560 тис. грн для придбання обладнання. У жовтні вона дізналася, що державна компенсація відсотків за її позикою не надходила з березня.

Банк запропонував позичальниці сплатити накопичену суму самостійно, запевнивши, що поверне кошти після отримання державної компенсації. Водночас у листі йшлося про можливий вплив несплати на кредитну історію.

За розрахунками підприємниці, якщо їй доведеться покрити всі відсотки, фактична ставка за кредитом зросте з передбачених програмою 7% до 20,8% річних. Додаткові витрати можуть сягнути приблизно 100 тис. грн. Інші підприємці також повідомляють про подібні ситуації, наголошуючи, що справно виконують власні зобов’язання, але змушені враховувати незаплановані платежі.

Борг держави перед банками зріс до 8,8 млрд грн

За даними Національної установи розвитку, у першому півріччі 2026 року заборгованість держави перед банками за програмою збільшилася з 7,2 млрд грн до 8,8 млрд грн. Для порівняння, на 1 липня 2025 року цей показник становив 1,4 млрд грн.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив затримки нестачею бюджетних коштів. За його словами, із середини вересня виплати за низкою напрямів призупинили, залишивши пріоритет за захищеними видатками, зокрема зарплатами, пенсіями та фінансуванням армії.

Чому компенсацій не вистачає

Представниця Національного банку Первін Дадашова зазначила, що проблема із затримками компенсацій існує вже кілька років. Після початку повномасштабної війни попит на пільгове кредитування зріс, а бюджетного фінансування виявилося недостатньо для покриття фактичних потреб. Через це борг накопичувався, а частину нових надходжень спрямовували на погашення попередніх зобов’язань.

У Міністерстві фінансів заявляли, що виплати компенсацій за укладеними кредитними договорами тривають. Однак несвоєчасне надходження коштів створює фінансові ризики для банків і додаткову невизначеність для підприємців, які розраховували на пільгові умови кредитування.

Коли банк може вимагати сплати державної частини відсотків

За поясненням Первін Дадашової, правила програми передбачають можливість вимагати від позичальника сплатити державну частину відсотків, якщо затримка компенсації перевищує дев’ять місяців. До цього строку банк може запропонувати підприємцю тимчасово покрити різницю між пільговою та ринковою ставками, але, за її словами, не має підстав вимагати такого платежу як обов’язкового.

Представниця НБУ також наголосила, що якщо позичальник вчасно сплачує платежі, передбачені його кредитним договором, затримка державної компенсації не повинна автоматично вважатися його простроченням у Кредитному реєстрі НБУ або сама по собі погіршувати оцінку кредитного ризику.

Чи повернуть підприємцям сплачені кошти

Якщо позичальник добровільно сплатив частину відсотків, яку мала компенсувати держава, банк повинен повернути ці кошти після отримання відповідного фінансування. Водночас конкретний порядок розрахунків залежить від умов кредитного договору.

Тому перед сплатою додаткових сум підприємцям варто письмово уточнити в банку підстави платежу, порядок його зарахування та умови повернення коштів. Особливо важливо з’ясувати, як така сплата вплине на подальші розрахунки за кредитом.

На програму у 2027 році передбачили 19 млрд грн

За оцінкою представниці НБУ, без додаткового фінансування держава не зможе суттєво розширити програму «5-7-9%». Через обмежені ресурси банки можуть обережніше видавати нові пільгові кредити, а державну підтримку пропонують зосередити на підприємствах, які найбільше її потребують.

У проєкті державного бюджету на 2027 рік на програму передбачено 19 млрд грн. Водночас цієї суми, за оцінкою Дадашової, може не вистачити для повного погашення накопиченої заборгованості. Додаткове фінансування планують залучати за участю міжнародних партнерів.