Загальний вантажопотік скоротився на 7%
У січні–липні 2026 року через залізничні прикордонні переходи між Україною та Польщею було передано 9,75 млн тонн вантажів. За рік обсяг скоротився приблизно на 700 тис. тонн, що свідчить про зменшення інтенсивності вантажних перевезень на польському напрямку.
Однак скорочення не було рівномірним. Основний обсяг перевезень продовжує припадати на кілька ключових переходів, які забезпечують експорт та імпорт між Україною і ЄС.
Ізов — Грубешув залишається головним переходом
Найбільше вантажів за сім місяців пройшло через напрямок Ізов — Грубешув — 4,676 млн тонн.
Попри лідерство за абсолютним обсягом, цей перехід продемонстрував помітне падіння. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року вантажопотік скоротився на 17%.
Саме цей напрямок є одним із ключових для транспортування української сировини та промислової продукції до європейських ринків.
Частина переходів, навпаки, наростила перевезення
На тлі загального скорочення окремі маршрути продемонстрували позитивну динаміку.
Через перехід Мостиська II — Медика за сім місяців перевезли 2,982 млн тонн вантажів. Це на 12% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Ще один важливий напрямок — Ягодин — Дорогуськ. Через нього пройшло 2,031 млн тонн, а річне зростання становило 3%.
Таким чином, перевізники частково переорієнтовують потоки між окремими переходами залежно від їхньої пропускної спроможності, попиту та конкретних логістичних умов.
Найбільше падіння — на Рава-Руській
Найрізкіше скорочення зафіксували на напрямку Рава-Руська — Верхрата.
За січень–липень через цей перехід перевезли лише 59 тис. тонн вантажів. Це одразу на 73% менше, ніж роком раніше.
Таке падіння особливо помітне на тлі значно більших обсягів на інших українсько-польських переходах і свідчить про суттєву зміну структури вантажних потоків.
Що Україна перевозить через Польщу
Найбільшу частку залізничних перевезень становили нафта та нафтопродукти — 2,327 млн тонн.
Ще 2,107 млн тонн припало на інші види вантажів.
Важливу роль відіграє українська гірничо-металургійна продукція. Зокрема, через польський напрямок перевезли 1,744 млн тонн залізної та марганцевої руди.
Також за сім місяців було транспортовано:
- 815 тис. тонн будівельних матеріалів;
- 791 тис. тонн чорних металів;
- 525 тис. тонн зернових.
Структура перевезень показує, що польський залізничний напрямок залишається важливим насамперед для експорту української промислової та сировинної продукції, а також для імпорту енергетичних і виробничих ресурсів.
Чому польський напрямок важливий для України
Польща залишається одним із ключових логістичних партнерів України та одним із головних сухопутних коридорів до ринку Європейського Союзу.
Через польські переходи українські підприємства отримують доступ до європейської залізничної мережі та далі до портів Балтійського моря. Це особливо важливо для експортерів, які через війну не можуть повною мірою покладатися на традиційні морські маршрути.
Водночас скорочення загального вантажопотоку на 7% свідчить, що сухопутна логістика також стикається з обмеженнями — від пропускної здатності інфраструктури та різниці залізничних стандартів до вартості перевезень і зміни експортної структури України.
Польща залишається важливим, але не єдиним маршрутом
Зниження вантажопотоку через Польщу відбувається на тлі ширшої перебудови української логістики. Підприємства дедалі активніше використовують альтернативні маршрути через Словаччину, Угорщину, Румунію та Молдову, залежно від виду вантажу та кінцевого пункту призначення.
При цьому польський напрямок залишається одним із найбільших за обсягами. Тому зміни на окремих переходах безпосередньо впливають на експортні можливості українського бізнесу, собівартість доставки та швидкість постачання товарів до ЄС.
Що це означає для українського бізнесу
Зменшення вантажопотоку не обов'язково означає падіння українського експорту на таку саму величину. Частина вантажів може переміщуватися іншими маршрутами.
Однак сама структура перевезень демонструє, наскільки український бізнес залежить від стабільної роботи міжнародних сухопутних коридорів. Для великих експортерів навіть невелике збільшення вартості транспорту може суттєво впливати на кінцеву рентабельність поставок.
Особливо це стосується руди, металу, будматеріалів та іншої продукції з низькою маржею, де транспортні витрати займають значну частину собівартості.
Отже, 9,75 млн тонн вантажів за сім місяців — це все ще значний обсяг, але падіння на 7% показує, що українська залізнична логістика продовжує працювати в умовах високого навантаження та постійної перебудови маршрутів. Для бізнесу ключовим питанням залишається не лише наявність транспортного коридору, а й його вартість, пропускна спроможність та стабільність роботи.
UA
