Бізнесу бракує працівників попри збільшення кількості шукачів роботи

Українські роботодавці продовжують відчувати нестачу працівників, хоча останніми місяцями на ринку праці побільшало людей, які шукають роботу.

Як зазначають у Національному банку України, головна проблема полягає не лише у кількості потенційних працівників, а й у тому, що їхні професійні навички не завжди відповідають потребам роботодавців.

Особливо гостро ця проблема відчувається серед робітничих професій. Бізнес має вакансії та потребує працівників, однак знайти кандидатів із необхідною кваліфікацією часто виявляється складно.

На ситуацію також продовжують впливати наслідки війни та масштабна міграція населення, які суттєво змінили структуру українського ринку праці.

Роботодавці шукають нові способи подолати кадровий дефіцит

Через нестачу працівників українські компанії намагаються розширювати коло потенційних кандидатів.

Зокрема, роботодавці активніше залучають до роботи молодь і людей старшого віку. Окремим напрямом стає допомога ветеранам у поверненні до цивільної професійної діяльності.

Бізнес поступово адаптує підходи до найму та намагається залучити ті категорії населення, які раніше могли бути менш активними на ринку праці.

Однак навіть цього поки недостатньо, щоб повністю компенсувати дефіцит кадрів.

Нестача кваліфікованих працівників залишається однією з найбільш серйозних проблем для українських компаній і безпосередньо впливає на їхні можливості розширювати виробництво, надавати послуги та реалізовувати інвестиційні проєкти.

Компанії змушені конкурувати за працівників зарплатами

У ситуації, коли кількість кваліфікованих працівників обмежена, роботодавці змушені активніше конкурувати між собою.

Одним із головних інструментів такої конкуренції залишається підвищення рівня заробітних плат.

Саме дефіцит кадрів є одним із факторів, який підтримує швидке зростання доходів працівників в Україні.

Роботодавці підвищують оплату праці, щоб утримати досвідчених фахівців і залучити нових кандидатів.

Зростання зарплат відбувається як у приватному секторі, так і серед державних установ.

НБУ очікує прискорення зростання реальних зарплат

У Національному банку нагадали, що минулого року реальні зарплати, тобто доходи з урахуванням інфляції, в середньому зросли на 7%.

Цього року регулятор очікує ще більш швидкого зростання.

За прогнозами НБУ, реальні заробітні плати у 2026 році можуть зрости більш ніж на 12%.

Збільшення доходів населення підтримує купівельну спроможність українців і стимулює споживчий попит.

Коли громадяни отримують більше коштів, вони можуть витрачати більше на товари та послуги, що підтримує економічну активність.

Водночас швидке підвищення зарплат має і зворотний бік.

Зростання доходів може посилювати тиск на ціни

На тлі активного зростання заробітних плат в економіці виникає додатковий інфляційний тиск.

З одного боку, підвищення доходів населення підтримує споживання. З іншого — компанії стикаються зі зростанням витрат на оплату праці.

Підприємства можуть частково компенсувати такі витрати шляхом підвищення цін на власні товари та послуги.

Крім того, збільшення споживчого попиту також може впливати на динаміку цін.

Саме тому швидке зростання зарплат одночасно є позитивним фактором для доходів населення та одним із чинників, який Національний банк враховує під час оцінки інфляційних ризиків.

Середня зарплата в липні дещо знизилася

Попри загальну тенденцію до зростання доходів, у липні 2026 року середня номінальна заробітна плата в Україні продемонструвала незначне зниження.

За даними статистики, середня зарплата штатних працівників у липні становила 32 243 грн.

Це на 1,6% менше, ніж у червні, коли середній показник становив 32 783 грн.

Водночас місячне зниження не обов'язково означає зміну загального тренду на ринку праці, оскільки на рівень середньої зарплати можуть впливати сезонні фактори, структура виплат і ситуація в окремих галузях.

Мінімальна зарплата може перевищити 11 тисяч гривень

Очікується, що протягом наступних років в Україні також продовжить зростати мінімальна заробітна плата.

У прогнозах на 2027–2029 роки передбачено поступове підвищення її розміру.

Зокрема, прогнозний рівень мінімальної зарплати може становити:

• - з 1 січня 2027 року — 9 546 грн;

• - з 1 січня 2028 року — 10 377 грн;

• - з 1 січня 2029 року — 11 114 грн.

Таким чином, за три роки мінімальна зарплата може зрости до понад 11 тисяч гривень на місяць.

Наразі ж із 1 січня поточного року мінімальний рівень оплати праці вже було підвищено.

Мінімальна місячна зарплата зросла з 8 000 до 8 647 грн, а мінімальна погодинна оплата праці становить 52 грн за годину.

Роботодавці пропонують сотні тисяч вакансій

Попит на працівників в Україні залишається високим.

Із початку 2026 року до середини серпня роботодавці запропонували клієнтам Державної служби зайнятості 273 тисячі вакансій.

За цей період вдалося працевлаштувати або підібрати відповідні посади для понад 181 тисячі шукачів роботи.

Ці показники демонструють, що український ринок праці продовжує активно функціонувати, однак кількість вакансій і кількість людей, які шукають роботу, не завжди означають автоматичне закриття потреб бізнесу.

Роботодавцям часто потрібні фахівці конкретних професій або працівники з певним рівнем досвіду та кваліфікації.

У першому півріччі роботодавці запропонували понад 240 тисяч вакансій

Активність роботодавців підтверджують і дані за перше півріччя 2026 року.

За цей період через сервіси Державної служби зайнятості було запропоновано понад 240 тисяч вакансій.

Водночас вдалося укомплектувати 131,5 тисячі робочих місць.

Різниця між кількістю доступних вакансій та кількістю закритих позицій демонструє, що проблема кадрового дефіциту продовжує залишатися актуальною.

Навіть за наявності великої кількості людей, які шукають роботу, частина вакансій може залишатися відкритою через невідповідність кваліфікації, рівня оплати праці або інших умов працевлаштування.

Українці дедалі частіше замислюються про зміну роботи

На ринку праці також зростає готовність працівників змінювати місце роботи.

За останній рік частка українців, які розглядають можливість звільнення або зміни роботодавця, збільшилася з 15% до 38%.

Основною причиною бажання змінити роботу для більшості респондентів є прагнення отримувати вищий дохід.

Про це заявили 84% опитаних, які розглядають можливість зміни роботи.

Водночас під час пошуку нового роботодавця українці стикаються з низкою проблем.

Серед головних труднощів вони називають:

• - недостатньо високий рівень зарплат;

• - нестачу відповідних вакансій у власному регіоні;

- обмежену кількість пропозицій за певними професіями.

Таким чином, роботодавці та потенційні працівники нерідко мають різні очікування щодо умов працевлаштування.

Дефіцит кадрів залишається головною проблемою для компаній

Нестача працівників продовжує бути одним із найбільших бар'єрів для розвитку українського бізнесу.

Більшість компаній очікують, що ситуація з кадровим дефіцитом може залишатися складною або навіть погіршуватися.

Наразі близько 71% українських підприємств називають нестачу кваліфікованих працівників головною перешкодою для розвитку бізнесу.

Відсутність необхідної кількості спеціалістів може стримувати розширення виробництва, запуск нових напрямів роботи та відновлення підприємств.

У червні ситуація з пошуком кадрів дещо покращилася

Водночас окремі показники свідчать про певне послаблення кадрової напруги.

У червні підприємства рідше повідомляли про труднощі з пошуком кваліфікованих працівників.

Частка компаній, які зазначали цю проблему, скоротилася з 60,6% до 46,3%.

Це може свідчити про певне поліпшення ситуації на ринку праці або адаптацію роботодавців до нових умов.

Однак загалом проблема дефіциту кадрів залишається актуальною для більшості українських підприємств.

Що відбувається на українському ринку праці

Український ринок праці опинився в ситуації, коли кількість людей, які шукають роботу, поступово збільшується, але бізнес усе одно не може повністю закрити кадрові потреби.

Головною причиною залишається невідповідність між навичками шукачів роботи та потребами роботодавців.

Війна та міграція продовжують впливати на доступність робочої сили, а компанії змушені шукати нові способи залучення працівників.

Підвищення зарплат стає одним із головних інструментів конкуренції за кваліфіковані кадри.

Водночас зростання доходів підтримує купівельну спроможність населення, але створює додаткові ризики для інфляції.

Найближчим часом ситуація на ринку праці значною мірою залежатиме від того, чи зможе бізнес адаптуватися до нової структури робочої сили, активніше залучати молодь, старших людей і ветеранів, а також вирішувати проблему професійної невідповідності між кандидатами та потребами компаній.