Українці накопичили $8,6 млрд у стейблкоїнах: як криптовалюти впливають на курс гривні та економіку

Звідки взялася оцінка криптоактивів на $8,6 млрд

За розрахунками на основі даних Міжнародного валютного фонду, станом на кінець грудня 2025 року українським резидентам належали стейблкоїни на загальну суму $8,633 млрд. Цю цифру оприлюднила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк із посиланням на статистику МВФ.

Водночас методологія оцінки має важливі обмеження. Відкритий набір даних економіста Марко Ройтера охоплює два основні стейблкоїни — USDT і USDC. Обсяг активів розрахований як сума оцінених чистих надходжень із січня 2018 року, а не як результат перевірки балансів усіх криптогаманців українців. Автор дослідження також застерігає щодо можливих похибок і неповного охоплення операцій.

Для порівняння, наприкінці 2024 року аналогічний показник становив близько $4,58 млрд. Отже, протягом 2025 року оцінений обсяг зріс приблизно на $4,05 млрд, або 88%. Саме динаміка таких надходжень може бути важливішою для аналізу валютного ринку, ніж загальна сума накопичених активів на певну дату.

Чи означає накопичення стейблкоїнів відплив грошей з України

Стейблкоїни — це цифрові активи, вартість яких прив’язана до певної валюти, найчастіше долара США. Найпоширеніші приклади — USDT і USDC. Їх використовують для заощаджень, переказів і розрахунків, зокрема між країнами.

Однак оцінка у 4,1% ВВП не означає, що Україна втратила відповідну частину економічного виробництва або що така сума була вилучена з міжнародних резервів Національного банку. Це лише співвідношення накопиченого обсягу цифрових активів із річним обсягом ВВП. Крім того, стейблкоїни, які перебували у власності резидентів наприкінці 2025 року, не є автоматичною заявкою на купівлю валюти сьогодні.

Вплив на гривню залежить від того, звідки надходять кошти для придбання токенів, хто є їхнім продавцем і як надалі використовуються отримані гроші. Тому однакова сума криптоактивів може мати зовсім різні наслідки для валютного ринку.

Як купівля стейблкоїнів може впливати на курс гривні

Якщо український резидент купує USDT або USDC за гривню, а посередник для поповнення запасів токенів купує долари на внутрішньому валютному ринку, виникає додатковий попит на іноземну валюту. За інших незмінних умов це може посилювати тиск на гривню та змушувати НБУ збільшувати валютні інтервенції.

Інша ситуація виникає, коли один український резидент купує стейблкоїни в іншого. У такому разі гривня переходить продавцеві, а цифрові активи — покупцеві. Загальна кількість токенів у власності українців не змінюється, а безпосередній вплив на валютний ринок залежить від подальших дій продавця.

Водночас стейблкоїни можуть надходити з-за кордону — наприклад, як оплата роботи, допомога від родичів або донорське фінансування. У такому випадку вони фактично забезпечують одержувачу доступ до зовнішньої купівельної спроможності. Якщо людина продає токени за гривню, така пропозиція може задовольнити попит інших покупців і зменшити потребу в додатковому придбанні валюти через посередників.

Ще один сценарій — придбання стейблкоїнів за долари, які вже зберігалися за кордоном, або обмін інших криптоактивів. Тоді змінюється структура заощаджень, але нового попиту на гривневому валютному ринку може взагалі не виникнути.

Чи можуть стейблкоїни прискорити інфляцію та послабити банки

Вплив криптовалют на ціни переважно опосередкований. Якщо додатковий попит на цифрові долари спричиняє послаблення гривні, дорожчають імпортні товари, пальне, обладнання та комплектуючі. Згодом це може збільшувати собівартість українських товарів і послуг.

Водночас стейблкоїни самі по собі не створюють автоматичного інфляційного тиску. Якщо людина купує цифрові активи та відкладає споживання, її безпосередній вплив на внутрішній попит може навіть зменшуватися. Натомість отримання криптовалюти з-за кордону та подальше використання коштів для покупок може збільшувати споживчий попит.

Окремий ризик стосується банківської системи. Якщо населення масово переводитиме заощадження з банківських депозитів у стейблкоїни, це потенційно може скоротити ресурсну базу банків, підвищити вартість залучення коштів і ускладнити кредитування бізнесу. Проте купівля токенів у іншого українського резидента сама по собі не означає відпливу депозитів із банківської системи.

Міжнародні дослідження підтверджують, що зв’язок між криптовалютним і традиційним валютними ринками існує. Зокрема, у дослідженні Банку міжнародних розрахунків, оприлюдненому в березні 2026 року, встановлено, що зовнішні шоки попиту на стейблкоїни можуть спричиняти знецінення місцевих валют через операції фінансових посередників. Водночас ці результати не дають готового коефіцієнта для прогнозування курсу гривні.

Як держава може реагувати на зростання цифрової доларизації

Збільшення популярності стейблкоїнів створює для держави нові виклики у сфері валютного регулювання, фінансового моніторингу та оподаткування. Одним із першочергових завдань має стати отримання точніших даних про обсяги криптоактивів, джерела їх надходження, операції купівлі та продажу, а також використання цифрових валют для платежів.

Важливим напрямом залишається встановлення зрозумілих правил для криптовалютних посередників, вимог до прозорості резервів емітентів і захисту користувачів. При цьому оподаткування має враховувати економічний зміст операцій: переказ між власними гаманцями, загальний оборот і фактично отриманий фінансовий результат не є одним і тим самим.

Водночас ключовим чинником довіри до національної валюти залишається економічна політика. Передбачувана інфляція, стабільність фінансових інституцій, доступні інструменти заощадження та розвиток українського виробництва можуть зменшити потребу населення шукати альтернативу гривні.

Таким чином, оцінка у $8,6 млрд у стейблкоїнах свідчить про значний масштаб цифрової доларизації серед українських резидентів. Однак для визначення реального впливу на курс гривні, інфляцію та банківську систему необхідно аналізувати не лише накопичені активи, а й рух коштів, джерела фінансування та поведінку власників криптовалюти.