Обстріли бізнесу вже впливають на податкові надходження

За словами прем'єр-міністра Сергія Корецького, через систематичні російські атаки на український бізнес бюджет може не отримати близько 70 млрд грн податкових надходжень.

Це оцінка станом на початок вересня, однак остаточна сума може бути значно більшою, якщо удари по підприємствах і логістичних об'єктах продовжаться. Знищення або пошкодження виробничих потужностей безпосередньо скорочує обсяги діяльності компаній, а отже, впливає і на податки, які вони сплачують.

Втрати бізнесу стають втратами державного бюджету

Проблема не обмежується вартістю зруйнованого обладнання чи приміщень. Коли підприємство змушене зупиняти виробництво, переносити склади або працювати з перебоями, держава одночасно втрачає частину податкових надходжень.

Додатковий тиск створює руйнування логістичної інфраструктури. Компаніям доводиться шукати альтернативні маршрути, збільшувати витрати на транспортування та змінювати схеми зберігання продукції. У результаті зростає собівартість, ускладнюється експорт і погіршується фінансовий стан підприємств.

Уряд пропонує бізнесу державні приміщення

Одним із напрямів підтримки підприємств уряд розглядає використання вільних державних площ. Для цього провели повну ревізію приміщень Фонду державного майна, державних підприємств і міністерств.

Йдеться передусім про складські та виробничі об'єкти, які можуть тимчасово використовувати компанії, що втратили власні потужності через російські удари. Такий підхід має дозволити бізнесу швидше відновлювати роботу без необхідності одразу будувати нову інфраструктуру.

Логістику хочуть зробити менш вразливою

Окремий напрям державної політики — децентралізація логістики за принципом, який уже застосовувався в енергетичному секторі. Ідея полягає у тому, щоб критично важливі запаси та логістичні операції не були зосереджені в окремих великих центрах, які можуть стати цілями російських атак.

План реалізації цього підходу вже опрацьовують разом із ритейлерами та логістичними компаніями. Паралельно Україна веде переговори із сусідніми державами щодо гнучкішої та швидшої системи перетину кордону, яка має допомогти бізнесу оперативніше перебудовувати ланцюги постачання.

На страхування воєнних ризиків планують $1 млрд

Ще один елемент підтримки — створення механізму страхування майна та діяльності бізнесу від воєнних ризиків. Уряд планує передбачити для цього окрему статтю в державному бюджеті.

Попередньо йдеться про $1 млрд, який має стати основою для формування страхового резерву. Україна розраховує, що міжнародні партнери зможуть збільшити доступний ресурс за рахунок додаткового фінансування.

Резерв має покривати до половини збитків

За задумом уряду, створений механізм зможе компенсувати 40–50% збитків, яких бізнес зазнає внаслідок російських атак. При цьому одним із ключових критеріїв має стати швидкість отримання допомоги.

Для підприємців важливо не лише отримати компенсацію, а й зробити це достатньо швидко, щоб відновити виробництво, складські потужності або логістику. Саме тому уряд наголошує на необхідності максимально спрощеної процедури страхування та виплат.

Економіка одночасно адаптується і втрачає ресурси

Попри посилення атак, український бізнес продовжує адаптуватися до нових умов. Однак здатність підприємств працювати під час війни не означає відсутності економічних втрат.

70 млрд грн потенційних податкових недонадходжень демонструють масштаб проблеми: кожен зруйнований виробничий об'єкт або логістичний центр має наслідки не лише для конкретної компанії, а й для державних фінансів. Тому підтримка бізнесу фактично стає одним із способів зберегти податкову базу та стабільність бюджету.

У перспективі ефективність запропонованих заходів залежатиме від того, наскільки швидко підприємства зможуть отримувати доступ до резервних площ, страхового захисту та альтернативної логістики. Чим швидше бізнес відновлює роботу після ударів, тим меншими будуть не лише його власні втрати, а й втрати державного бюджету.