Скільки коштів передбачили на земельну реформу

У проєкті державного бюджету України на 2027 рік закладено 145 млн грн на фінансування заходів у межах земельної реформи.

Відповідні видатки передбачені у проєкті закону про Державний бюджет України на 2027 рік, зареєстрованому 15 вересня 2026 року.

Кошти планують спрямувати насамперед на підтримку цифрової інфраструктури земельної сфери, функціонування системи публічного моніторингу земельних відносин та ведення Державного земельного кадастру.

Частину коштів направлять на інвентаризацію земель

Із загального фонду бюджету окремо передбачено 4 млн грн на інвентаризацію земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру.

За рахунок цих коштів планується провести державну інвентаризацію земель на площі близько 82,3 тис. га.

Оновлення кадастрових даних має забезпечити більш актуальну інформацію про земельні ділянки та їхні характеристики, що є важливою умовою для прозорого функціонування ринку.

Ще 5 млн грн підуть на оцінку земель

Ще 5 млн грн у проєкті бюджету передбачено на послуги з проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Йдеться, зокрема, про підготовку конфіскованих земель до можливого продажу. Проведення оцінки має визначити ринкову вартість таких активів і створити основу для їх реалізації з метою отримання додаткових бюджетних надходжень.

Решту передбачених 145 млн грн планують використати для забезпечення роботи цифрових систем моніторингу та обліку земельних відносин.

Ринок землі продовжує генерувати доходи для громад

На тлі фінансування земельної реформи сам земельний сектор залишається важливим джерелом надходжень до місцевих бюджетів.

У січні–червні 2026 року понад 1 млн платників перерахували до місцевих бюджетів 24,1 млрд грн плати за землю.

Ці кошти формуються за рахунок земельного податку та орендної плати й залишаються одним із джерел фінансування місцевих громад.

У 2025 році продали понад 356 тис. га сільгоспземель

Ринок сільськогосподарської землі після його поетапного відкриття продовжує розширюватися.

У 2025 році в Україні було продано понад 356 тис. га сільськогосподарських земель, які до відкриття ринку перебували під дією мораторію. Середня вартість таких земель становила близько 57,4 тис. грн за гектар.

Загальний обсяг операцій із сільськогосподарською землею також перевищив позначку 1 млн га, що свідчить про масштабування ринку після завершення основних етапів його лібералізації.

Бізнес уже активно купує сільськогосподарські землі

У 2025 році український бізнес став одним із помітних учасників земельного ринку. Із січня до середини грудня було продано 115,6 тис. земельних ділянок загальною площею понад 340 тис. га.

Майже третину цих земель придбали юридичні особи. Це стало можливим після переходу земельної реформи до другого етапу, коли з 1 січня 2024 року українські компанії отримали право купувати сільськогосподарські землі.

Як змінилися правила після відкриття ринку

Ринок сільськогосподарських земель в Україні відкрився у липні 2021 року. На першому етапі купувати такі землі могли лише громадяни України, причому максимальна площа в одні руки становила 100 га.

Із 1 січня 2024 року розпочався другий етап реформи. Юридичні особи отримали можливість купувати сільськогосподарські землі, а максимальний ліміт для одного власника зріс до 10 тис. га. Такий самий максимальний ліміт тепер застосовується і до фізичних осіб.

Водночас державні та комунальні сільськогосподарські землі залишаються забороненими до продажу, як і землі для іноземців. Переважне право на придбання ділянки має її орендар, а ціна продажу не може бути нижчою за нормативну грошову оцінку.

Цифровізація стає ключовою частиною земельної реформи

Передбачені у бюджеті 145 млн грн значною мірою спрямовані не на безпосереднє придбання чи продаж землі, а на створення інфраструктури для прозорого функціонування земельного ринку.

Розвиток кадастру, інвентаризація земель, оновлення картографічних даних та публічний моніторинг земельних відносин мають забезпечити державу актуальною інформацією про земельні ресурси.

На тлі подальшого зростання кількості земельних угод така цифрова інфраструктура стає важливою умовою для контролю за ринком, оцінки активів та ефективнішого використання земельних ресурсів.