$25 млн — на зберігання врожаю
Йдеться про можливе фінансування в межах програми ARISE. Кошти мають спрямувати передусім на засоби та інфраструктуру для зберігання зерна малими й середніми виробниками.
Наразі сторони ще мають визначити конкретний механізм фінансування. Українська сторона зацікавлена у тому, щоб процедури вдалося максимально пришвидшити, оскільки проблема зі зберіганням нового врожаю вже безпосередньо впливає на роботу фермерських господарств.
Важливість такого фінансування зросла через те, що виробники одночасно стикаються з обмеженнями експорту та ризиком пошкодження вже наявних зерносховищ.
Чому Україні не вистачає зерносховищ
Проблема виникла не лише через збільшення врожаю. Значна частина української аграрної продукції традиційно експортувалася морським шляхом, однак через війну робота портової інфраструктури залишається нестабільною.
Російські атаки також створюють ризик для елеваторів, терміналів та інших об'єктів, де зберігається готова до експорту продукція.
Тому українські аграрії потребують більшої кількості розосереджених сховищ, які дозволять не концентрувати великі обсяги зерна в одному місці та зменшити ризики втрати врожаю внаслідок ударів.
Найбільше підтримки потребують невеликі фермери
Окрему увагу планують приділити господарствам із відносно невеликими земельними площами.
За даними Мінагрополітики, виробники, які обробляють до 50 гектарів, разом використовують близько 204 тис. га. Ще приблизно 885 тис. га припадає на господарства з площею від 50 до 200 гектарів.
Таким чином, загальна площа земель, яку обробляють ці категорії виробників, становить майже 1,1 млн гектарів.
Для невеликих фермерів нестача власних елеваторних потужностей є особливо критичною: вони мають менше можливостей перенаправити врожай на альтернативні сховища або самостійно профінансувати будівництво нової інфраструктури.
Можуть збільшити фінансування агросектору
Під час переговорів сторони також обговорили можливість залучення додаткових фінансових ресурсів для підтримки ліквідності аграрного бізнесу.
Зокрема, йдеться про використання програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка може допомогти виробникам фінансувати поточні потреби та інвестиційні проєкти.
Для аграріїв це важливо, оскільки витрати на вирощування врожаю здійснюються задовго до моменту його продажу. Якщо зерно неможливо швидко експортувати або продати через нестачу сховищ, фермери фактично втрачають оборотний капітал.
У фокусі — порти, Дунай та залізниця
Підтримка може не обмежитися лише зерносховищами. Світовий банк та IFC також розглядають можливість допомоги у розвитку та відновленні транспортної інфраструктури.
Серед потенційних напрямів — українські порти, Дунайський логістичний маршрут та залізнична інфраструктура.
Окремо обговорюється відновлення об'єктів, які вже були пошкоджені внаслідок російських атак.
Таким чином, фінансування має вирішувати одразу кілька проблем: зберігання врожаю, його транспортування та подальший експорт.
Гроші потрібні не лише на зерно
У довгостроковій перспективі міжнародні партнери планують підтримувати не тільки зберігання, а й модернізацію українських агропідприємств.
Йдеться про будівництво нових об'єктів зберігання та переробки, модернізацію виробництва і розвиток продукції з більшою доданою вартістю.
Це дозволило б Україні поступово переходити від експорту переважно сировини до збільшення частки переробленої аграрної продукції, яка потенційно приносить виробникам більшу виручку.
Проблема вже має практичні наслідки
Нестача потужностей для зберігання вже змушувала українських фермерів призупиняти збирання пшениці, оскільки в господарствах просто не було місця для нового врожаю.
Тому потенційні $25 млн Світового банку — це не просто інвестиція в елеватори. Для українського агросектору це можливість не допустити втрати врожаю, підтримати ліквідність фермерів і зберегти експортний потенціал країни в умовах нестабільної морської логістики.
UA
