Російська атака вдарила по складах ритейлу та бізнесу: які компанії постраждали

Які компанії зазнали втрат

Серед постраждалих — «Файні льоди», «Фора», VARUS, «ЕКО маркет», Yves Rocher Ukraine та KLO.

Найбільших втрат зазнав головний розподільчий склад «Файні льоди» у Києві. Підприємство фактично втратило об’єкт: знищено склад, готову продукцію, обладнання та транспорт. Йдеться про значні обсяги крафтового морозива, яке зберігалося на підприємстві.

Складська інфраструктура «Фори» також опинилася під ударом. Цей об’єкт мав особливе значення, оскільки компанія почала використовувати його лише приблизно за тиждень до нової атаки. Попередній склад мережі вже постраждав від удару 5 серпня.

У Борисполі було пошкоджено склад VARUS, де зберігалася частина товарних запасів мережі. Пошкодження логістичного об’єкта може вплинути на швидкість поповнення магазинів та доступність окремих категорій продукції.

Проблеми виникли й у «ЕКО маркету». Через удари по транспортній інфраструктурі Бориспільського району мережа зіткнулася з перебоями в логістиці. Навіть без прямого знищення складу атаки на транспортні вузли можуть суттєво ускладнити доставку товарів.

Суттєво пошкоджено склад Yves Rocher Ukraine. Через наслідки атаки компанія була змушена тимчасово призупинити прийом онлайн-замовлень. Це показує, наскільки швидко фізичне пошкодження одного логістичного об’єкта може перейти у проблеми для клієнтів.

Окремо постраждала нафтобаза KLO у Броварському районі. Внаслідок влучання були знищені резервуари з пальним.

Чому склади стали однією з головних цілей

Склад — це не просто приміщення, де зберігається товар. Для великих торговельних мереж це центральна ланка всієї системи постачання.

Через один розподільчий центр можуть проходити товари для десятків або сотень магазинів. Тому знищення такого об’єкта створює ефект доміно: компанія одночасно втрачає запаси, обладнання, транспорт, а магазини можуть залишитися без регулярного поповнення.

Особливо вразливими є категорії з коротким терміном зберігання — свіжі продукти, заморожені товари та продукція, яка потребує спеціальних умов зберігання.

Масштаб проблеми вже виходить за межі окремих компаній

За перше півріччя 2026 року в Україні було зруйновано або пошкоджено понад 300 тис. кв. м складських площ. Через посилення ударів по логістичній інфраструктурі втрати складського сектору наближаються до масштабів 2022 року.

Для порівняння, у 2022 році лише в Київській області було знищено близько 400 тис. кв. м професійних складських площ.

Таким чином, проблема поступово перетворюється із локальних збитків окремих компаній на системний ризик для української торгівлі та логістики.

Що це означає для споживачів

У короткостроковій перспективі наслідки можуть проявитися у вигляді тимчасового дефіциту окремих товарів, перебоїв із доставкою та зміни асортименту в магазинах.

Найбільший ризик — для свіжих продуктів і замороженої продукції, оскільки їх складніше швидко перенаправити через альтернативні логістичні центри.

Водночас великі мережі вже мають досвід роботи після знищення складської інфраструктури та намагаються переносити операції на інші об’єкти. Проте кожна нова атака означає додаткові витрати на оренду альтернативних складів, перевезення, відновлення запасів і перебудову логістичних маршрутів.

Бізнес втрачає не лише майно

Удар по складській інфраструктурі має значно ширші економічні наслідки. Компанії втрачають товар та обладнання, держава — частину податкових надходжень, а ринок праці — робочі місця.

Додатково зростають витрати на страхування, логістику та резервування складських потужностей. Для бізнесу це означає збільшення собівартості операцій, а в перспективі частина цих витрат може відображатися і на кінцевих цінах для споживачів.

На цьому тлі держава вже шукає альтернативні приміщення для постраждалого бізнесу: Фонд держмайна підготував 163 тис. кв. м площ, які можуть використовуватися як склади для компаній, що втратили свої об’єкти через обстріли.

Головний висновок: російські удари по складах — це удар не лише по конкретних компаніях. Це атака на логістичний ланцюг, від якого залежить постачання магазинів, робота виробників і стабільність внутрішнього ринку.