Новий податок не обов'язково перекриє контрабандні схеми

Дискусія щодо оподаткування міжнародних посилок триває в Україні вже не перший рік. Одним із головних аргументів на користь змін є необхідність боротьби з ухиленням від сплати митних платежів.

Однак журналіст-розслідувач Євген Плінський, який понад десять років займається темою митниці та посилкової контрабанди, вважає, що ці проблеми не варто ототожнювати.

За його словами, якщо оператор використовує поштові або експрес-відправлення для нелегального переміщення товарів, розмір неоподатковуваного ліміту сам по собі не зруйнує таку схему. Контрабандисти можуть використовувати інші способи приховування реальної вартості та характеру вантажу.

Дорогі товари можуть декларувати як дешеві

Один із механізмів ухилення від митних платежів полягає у маніпуляціях із митною декларацією.

Наприклад, дорогий смартфон може бути оформлений як значно дешевший аксесуар. У такому випадку проблема полягає не стільки у розмірі безподаткового порогу, скільки у навмисному заниженні митної вартості або підміні номенклатури товару.

Тому навіть повне скасування безмитного ліміту не гарантує автоматичного зникнення тіньових схем. Якщо товар спочатку неправильно декларується, сам факт появи ПДВ з першого євро не усуває можливості маніпуляцій.

Контрабанда та легальні покупки працюють за різними правилами

Плінський наголошує, що нелегальне переміщення комерційних партій під виглядом поштових відправлень — це окрема проблема, яка не повинна вирішуватися за рахунок звичайних покупців.

Контрабандні схеми можуть існувати незалежно від того, з якої саме суми держава починає оподатковувати посилки. Натомість громадянин, який замовляє товар на іноземному маркетплейсі та проходить митне оформлення відповідно до правил, безпосередньо відчує зміну податкового режиму.

Саме тому запропоновані зміни можуть мати значно більший вплив на легальний сегмент міжнародної торгівлі, ніж на професійні тіньові схеми.

Найбільше зміни можуть відчути покупці Temu та AliExpress

Окрему увагу журналіст звертає на українців, які самостійно замовляють товари на китайських та європейських онлайн-майданчиках.

Для багатьох покупців така модель торгівлі стала способом отримувати товари дешевше, ніж у вітчизняному роздрібному продажу. Йдеться не лише про електроніку, а й про одяг, побутові товари, аксесуари та іншу продукцію.

Якщо ПДВ почне нараховуватися з першого євро, кінцева вартість таких покупок зросте. Додаткове податкове навантаження може частково зменшити цінову перевагу іноземних маркетплейсів і зробити частину товарів менш привабливою для українських споживачів.

Навколо податку сформувався конфлікт інтересів

У дискусії щодо нових правил є й економічна складова. Великі українські ритейлери зацікавлені в тому, щоб умови конкуренції з іноземними онлайн-майданчиками стали більш рівними.

AliExpress, Temu та інші міжнародні платформи можуть пропонувати українським покупцям товари безпосередньо від виробників або великих постачальників, часто за нижчими цінами. Для українського бізнесу це створює додатковий конкурентний тиск.

Водночас поштові та експрес-оператори зацікавлені у збереженні великих обсягів міжнародних відправлень, оскільки саме вони формують значну частину відповідного сегмента їхнього бізнесу.

У результаті дискусія щодо податку має не лише фіскальний, а й конкурентний характер, оскільки нові правила можуть змінити умови роботи українського та закордонного ритейлу.

Україні все одно доведеться змінювати модель оподаткування електронної торгівлі

Плінський не заперечує, що Україна в перспективі може перейти до більш європейської моделі оподаткування міжнародної електронної торгівлі.

Проблема, на його думку, полягає у часі та конкретному механізмі запровадження. В умовах війни та значного фінансового навантаження на населення додаткове оподаткування навіть відносно невеликих покупок може стати відчутним для громадян.

Тому важливо, щоб податкова реформа одночасно вирішувала питання справедливої конкуренції, боротьби з тіньовим імпортом і наповнення бюджету, а не просто переносила додаткові витрати на легальних споживачів.

Під питанням і прогноз додаткових доходів бюджету

Ще один дискусійний момент — очікуваний фінансовий ефект. Раніше прихильники змін оцінювали потенційні додаткові надходження до бюджету приблизно у 10 млрд грн.

Плінський ставить під сумнів такі оцінки та наголошує, що масштабні тіньові схеми на митниці при цьому залишаються окремою проблемою.

Якщо новий податок справді буде запроваджено, його ефективність варто оцінювати не лише за сумою отриманих коштів, а й за тим, чи вдалося скоротити ухилення від сплати митних платежів та зробити імпорт більш прозорим.

Головне питання — кого саме має вирішувати новий податок

Запровадження ПДВ із першого євро може збільшити бюджетні надходження та наблизити Україну до європейської моделі оподаткування електронної торгівлі. Але саме по собі воно не гарантує ліквідації контрабандних схем, якщо митні маніпуляції з вартістю та номенклатурою товарів залишаться можливими.

Для держави ключовим завданням залишається розмежування легальних покупок громадян і професійного тіньового імпорту. Якщо нові правила переважно збільшать витрати звичайних споживачів, але не зачеплять основні механізми контрабанди, фіскальний ефект може виявитися значно меншим за очікуваний.