Попит на валюту зріс на $13 млрд

За січень-серпень 2026 року валовий попит на іноземну валюту в Україні збільшився на 25%, або приблизно на $13 млрд, порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Водночас валова пропозиція валюти зросла значно повільніше — на 12%, або близько $4 млрд. Такий розрив між попитом і пропозицією формує структурний дефіцит валюти на ринку, який значною мірою покриває НБУ за допомогою інтервенцій.

Бюджетні видатки залишаються головним фактором попиту

У серпні потреба української економіки в іноземній валюті залишалася високою. За оцінкою НБУ, одним із ключових чинників є зростання бюджетних видатків, значна частина яких спрямовується на оборонний сектор.

Додатковий попит на валюту виникає через імпорт товарів, необхідних для роботи економіки та забезпечення оборонних потреб. При цьому ситуація у паливно-енергетичному секторі після різкого збільшення попиту в березні надалі залишалася відносно стабільною, попри зміни світових цін на нафту.

Аграрний сектор скоротив продаж валюти

Одночасно з високим попитом у серпні спостерігалося скорочення валютної пропозиції з боку агропромислового комплексу.

Частину цього зменшення компенсували благодійні організації, а також окремі підприємства оборонного та безпекового секторів, які збільшили продаж іноземної валюти. Однак загального обсягу пропозиції було недостатньо, щоб повністю перекрити підвищений попит.

НБУ перерозподіляє валюту між секторами

За словами заступника голови НБУ Юрія Гелетія, ситуація на валютному ринку фактично вимагає перерозподілу валютних ресурсів між різними частинами економіки.

Регулятор спрямовує валюту туди, де формується дефіцит у приватному секторі, використовуючи для цього міжнародні надходження та валютні інтервенції. Водночас у НБУ підкреслюють, що обсяг таких інтервенцій не перевищує суму валюти, яку уряд продає центральному банку, отримуючи її в межах міжнародної фінансової допомоги.

Таким чином, інтервенції НБУ виконують не лише функцію підтримки курсу, а й допомагають забезпечувати економіку валютою в умовах нерівномірного руху коштів між секторами.

Гривня в серпні зміцнилася до долара

Попри значний попит на іноземну валюту, у серпні гривня зміцнилася до долара на 0,37%. Водночас щодо євро національна валюта послабилася приблизно на 0,7%, що значною мірою пов'язано з динамікою самого євро на міжнародному ринку.

У першій половині серпня курс гривні до долара наближався до 44,9 грн за $1, після чого в другій половині місяця стабілізувався переважно в межах 44,5–44,7 грн за $1.

Готівковий ринок залишається стабільним

НБУ оцінює ситуацію на готівковому валютному ринку як стабільну. Середньоденний обсяг купівлі валюти населенням та іншими учасниками ринку в серпні становив близько $21 млн.

Для порівняння, у липні цей показник був на рівні $22 млн, у червні — $23 млн, а в березні, коли попит був значно вищим, — близько $44 млн на день.

Водночас різниця між готівковим та офіційним курсами залишається невеликою — близько 0,3% і не перевищує 0,5%. Це свідчить про відсутність значного розриву між офіційним та готівковим сегментами валютного ринку.

У серпні НБУ продав $4,82 млрд

Для покриття структурного дефіциту валюти Національний банк продовжує проводити інтервенції на міжбанківському ринку.

У серпні їхній обсяг становив $4,82 млрд, що майже відповідає показнику липня. При цьому регулятор продовжує дотримуватися режиму керованої гнучкості обмінного курсу, за якого гривня може змінювати свою вартість залежно від ринкових умов, а НБУ втручається для згладжування надмірних коливань та покриття структурного дефіциту.

За вісім місяців продаж валюти зріс майже на 40%

Загалом за січень-серпень 2026 року НБУ продав на валютному ринку майже $33 млрд.

Це на 39%, або $9,25 млрд більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Така динаміка відображає суттєве збільшення потреби економіки в іноземній валюті та одночасно показує масштаб ресурсів, які регулятор використовує для підтримки стабільності валютного ринку.

Важливим джерелом для проведення цих операцій залишаються міжнародні надходження. Вони дають змогу поповнювати міжнародні резерви та забезпечувати НБУ ресурсом для покриття дефіциту валюти без необхідності різкого коригування курсу.

Що це означає для валютного ринку

Поточна ситуація показує, що український валютний ринок залишається значною мірою залежним від міжнародної фінансової допомоги, бюджетних витрат, імпортного попиту та валютної виручки експортерів.

Зростання попиту випереджає збільшення пропозиції, тому роль НБУ в балансуванні ринку залишається значною. Водночас відносно стабільний готівковий сегмент і невеликий спред між курсами свідчать, що на цей момент підвищений попит не призвів до різкого розбалансування валютного ринку.