НБУ очікує нового тиску на ціни через війну, але інфляція не має перевищити 10%
БанкиАвтор: Редакція Фінансист10 вересня 2026 р.3 хв читання
Поділитися:
Війна створює новий проінфляційний фактор
За словами голови НБУ Андрія Пишного, посилення російських обстрілів поступово збільшуватиме витрати українського бізнесу. Підприємствам доводиться відновлювати пошкоджені виробничі потужності, перебудовувати логістичні маршрути та витрачати більше ресурсів на забезпечення стабільної роботи.
Частину цих додаткових витрат компанії з часом можуть переносити у кінцеву вартість товарів і послуг. Саме тому регулятор очікує додатковий проінфляційний ефект, хоча його вплив не має бути миттєвим.
НБУ оцінює додатковий вплив у 0,4–0,6%
Пишний зазначив, що новий фактор може додати приблизно 0,4–0,6 відсоткового пункта до інфляції у відповідному річному вимірі.
Йдеться не про одноразовий стрибок цін, а про поступове перенесення зростання витрат бізнесу на споживача. За оцінкою НБУ, цей процес розтягуватиметься в часі, тому різкого цінового шоку регулятор наразі не прогнозує.
Логістика займає близько 8% у ціні товарів
Окрему роль у формуванні цін відіграють витрати на перевезення та логістику. За оцінкою Національного банку, їхня частка у кінцевій ціні товарів становить близько 8%.
Через російські атаки бізнес змушений використовувати складніші маршрути, змінювати місця зберігання товарів та адаптувати ланцюги постачання. Це збільшує собівартість, однак компанії не завжди можуть повністю перекласти додаткові витрати на покупців через конкуренцію та обмежений попит.
Інфляція поки не має перевищити 10%
Попри додаткові ризики, НБУ наразі зберігає стриманий прогноз. З урахуванням липневого макроекономічного прогнозу та актуальних оперативних даних регулятор не очікує прискорення інфляції вище 10% до кінця року.
Водночас ситуація залишається залежною від подальшого розвитку війни, масштабів руйнувань та здатності бізнесу адаптуватися до нових логістичних і виробничих умов.
НБУ перегляне прогноз восени
Остаточні оцінки можуть змінитися після надходження нових економічних даних. Національний банк планує переглянути макроекономічний прогноз у жовтні та за необхідності скоригувати свою політику відповідно до зміни ситуації.
Таким чином, нинішній прогноз не є гарантією незмінного рівня інфляції. Якщо атаки на критичну інфраструктуру та підприємства посилюватимуться, тиск на собівартість виробництва і логістику може стати сильнішим.
Регулятор готує нові заходи для бізнесу
Паралельно НБУ намагається зменшити фінансовий тиск на підприємства, які постраждали від обстрілів. Регулятор уже запровадив два пакети тимчасових регуляторних послаблень і працює над третім.
Зокрема, було розширено можливості використання застави для залучення фінансування. Такі заходи мають допомогти компаніям отримувати необхідні ресурси для відновлення та продовження роботи навіть за умов підвищених воєнних ризиків.
Страхування воєнних ризиків стає окремим завданням
Ще одним важливим напрямом НБУ називає створення ефективного механізму страхування воєнних ризиків. Регулятор працює над моделлю, яка має враховувати можливості українського страхового ринку та потенційну підтримку міжнародних партнерів.
Для бізнесу це може стати одним із ключових інструментів відновлення інвестиційної активності. Якщо підприємства матимуть можливість страхувати майно та операційні ризики від наслідків війни, їм буде простіше залучати фінансування, відновлювати виробництво та планувати подальший розвиток.
Що це означає для цін і бізнесу
НБУ фактично очікує поступового, а не різкого посилення інфляційного тиску. Війна збільшує витрати підприємств, але ефект від цього розподіляється в часі, а можливості бізнесу підвищувати ціни обмежуються попитом і конкуренцією.
Водночас для українських компаній головним викликом залишаються не лише самі ціни, а й здатність працювати в умовах пошкодженої інфраструктури, дорожчої логістики та високих воєнних ризиків. Саме тому підтримка доступу до фінансування та розвиток страхування можуть стати важливими факторами для стримування економічних наслідків війни.
UA
