НБУ не підтримав фінальну редакцію законопроєкту

Заява Нацбанку пролунала після того, як профільний комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт №10225-д до другого читання. Документ покликаний створити правові правила для роботи ринку віртуальних активів в Україні. У НБУ наголосили, що брали участь у його розробці, однак процес опрацювання фінальної версії був недостатньо прозорим. Остаточний текст законопроєкту регулятор отримав лише пізно ввечері 3 листопада.

У Нацбанку зазначили, що документ не враховує низки принципових домовленостей, досягнутих під час попередньої роботи. Через це регулятор виділив три ключові ризики, які, на його думку, необхідно усунути до ухвалення закону.

Ризик неконтрольованого допуску іноземних токенів

Перше зауваження стосується можливості виходу на український ринок іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під відповідне регулювання та нагляд у країнах їхньої емісії.

За оцінкою НБУ, така ситуація може послабити монетарний суверенітет України, ускладнити передавання впливу монетарної політики на економіку та створити загрози для платіжної інфраструктури й фінансової стабільності.

Тому Нацбанк наполягає на необхідності надати йому повноваження оцінювати ризики іноземних токенів і за потреби обмежувати їхній обіг в Україні. Аналогічний підхід, за позицією регулятора, має застосовуватися до активів, емітованих усередині країни.

Нерівні вимоги можуть створити регуляторні прогалини

Другий ризик пов'язаний зі спрощеним допуском іноземних віртуальних активів. У НБУ застерігають, що такі умови не повинні дозволяти іноземним учасникам обходити вимоги, встановлені для аналогічних українських активів.

Інакше на ринку можуть виникнути сегменти, які фактично залишатимуться поза належним державним наглядом. Це створюватиме передумови для неконтрольованого поширення окремих активів і так званого регуляторного арбітражу — ситуації, коли учасники обирають юрисдикцію або спосіб роботи з менш жорсткими вимогами.

Нацбанк вважає, що правила допуску іноземних активів мають унеможливлювати такі механізми та забезпечувати однаковий підхід до регулювання з урахуванням ризиків для фінансової системи.

НБУ попередив про ризик монополізації крипторинку

Третє зауваження стосується процедури авторизації учасників ринку Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. За оцінкою НБУ, окремі положення документа можуть створити умови для монополізації та корупційних зловживань під час допуску компаній до роботи.

Початкова позиція Нацбанку передбачала відсутність кількісних обмежень для операторів торговельних майданчиків за умови виконання ними встановлених вимог. Згодом регулятор погодився на компромісну пропозицію НКЦПФР — обмежити на першому етапі кількість таких операторів трьома юридичними особами, визначеними за результатами конкурсного відбору.

Однак у фінальній редакції законопроєкту, як зазначили в НБУ, не визначено чіткої кількості операторів, які зможуть працювати протягом перших п'яти років. Відповідне рішення фактично залишається на розсуд НКЦПФР без належних запобіжників від обмеження конкуренції.

У Нацбанку наголошують на необхідності встановити прозорі правила авторизації та усунути ризики монополізації й можливих зловживань.

НБУ закликає доопрацювати документ

У регуляторі заявили, що неврахування принципових зауважень унеможливлює підтримку законопроєкту №10225-д у його нинішній редакції. Нацбанк закликав парламентарів продовжити роботу над документом із залученням усіх учасників законодавчого процесу.

Таким чином, попри тривалу підготовку законодавчої бази для крипторинку, між учасниками процесу залишаються розбіжності щодо повноважень регуляторів, допуску іноземних активів і правил конкуренції.

Що передбачає законопроєкт про регулювання криптовалют

Робота над законопроєктом тривала близько трьох років. Документ передбачає набрання чинності з 1 липня 2027 року та визначає основні правила оподаткування й роботи учасників ринку віртуальних активів.

Регулюванням ринку мають займатися два органи — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національний банк України. Зокрема, НБУ відповідатиме за питання, пов'язані з електронними грошима та валютним наглядом.

Операції з криптовалютами планують звільнити від ПДВ, а податок на дохід від продажу активів нараховуватиметься на різницю між ціною придбання та продажу — за аналогією з оподаткуванням операцій із цінними паперами. Обмін одного віртуального активу на інший не оподатковуватиметься, а прибуток у межах однієї мінімальної заробітної плати звільнятиметься від оподаткування.

Для активів, придбаних до набрання законом чинності, передбачено перехідний період до кінця 2028 року. Протягом цього часу до них планують застосовувати пільгову ставку ПДФО 5%.

Крім того, криптобіржі, кастодіани та інші учасники ринку повинні будуть проходити авторизацію. Законопроєкт також встановлює вимоги до зберігання клієнтських активів, розгляду скарг і захисту прав користувачів, а також передбачає посилення фінансового моніторингу та перевірки походження коштів.

Українці володіють стейблкоїнами на $8,6 млрд

Масштаби крипторинку в Україні підтверджують і оцінки Міжнародного валютного фонду. За його даними, станом на кінець 2025 року українські резиденти володіли стейблкоїнами на загальну суму близько $8,6 млрд, що еквівалентно 4,1% ВВП країни.

Крім того, Україна посіла восьме місце у світовому рейтингу за рівнем поширення криптоактивів, а за показником на душу населення очолила рейтинг. На цьому тлі питання створення прозорих правил роботи крипторинку, оподаткування та державного нагляду набуває особливого значення.