Майже 60% компаній уже скоротили обсяги роботи
Малий і середній бізнес в Україні продовжує працювати в умовах війни, економічної нестабільності та постійного зростання витрат. За результатами дослідження аналітичного центру Advanter Group, 58,7% підприємств упродовж перших п'яти місяців 2026 року були змушені скоротити масштаби своєї діяльності. Ще більш тривожним сигналом стало те, що 28,8% компаній заявили про реальну загрозу закриття.
Попри те, що український бізнес продовжує адаптуватися до нових умов, загальна ефективність його роботи поступово знижується. Середній показник ефективності МСБ нині становить 83,8% від рівня аналогічного періоду минулого року, що свідчить про поступове виснаження ресурсів підприємств.
Зростання витрат стало головним ударом по прибутковості
Однією з ключових причин погіршення фінансового стану компаній стало різке подорожчання операційної діяльності. Майже 85% опитаних підприємців повідомили, що їхні витрати за рік зросли в середньому на 19,1%.
Найбільше навантаження бізнес відчув одразу за кількома напрямами. Найчастіше компанії повідомляли про подорожчання електроенергії та газу, збільшення транспортних і логістичних витрат, а також суттєве зростання витрат на оплату праці.
Водночас підвищити ціни на власні товари чи послуги підприємства можуть далеко не завжди. Через слабкий внутрішній попит багато компаній змушені працювати практично без запасу прибутковості. Як наслідок, 61% бізнесів повідомили про зменшення рентабельності, а 13,5% підприємств уже працюють зі збитками.
Підприємці найбільше бояться не лише війни
Попри очевидний вплив бойових дій, підприємці дедалі частіше називають головними ризиками не саму війну, а загальну непередбачуваність умов ведення бізнесу.
Найсерйознішою проблемою учасники дослідження вважають непередбачувані рішення державних органів, які можуть у будь-який момент змінити правила роботи підприємств. Саме цей фактор назвали критичним 56,5% респондентів.
Ще 53,9% підприємців говорять про загальну невизначеність економічної ситуації, коли компанії не можуть планувати розвиток навіть на кілька місяців уперед.
Третім за значущістю викликом залишається гострий дефіцит кваліфікованих працівників, який відзначили 50,5% компаній.
Кадровий голод посилюється через мобілізацію
Окремою проблемою для більшості підприємств залишається нестача персоналу. У середньому понад 10% штатних працівників українських компаній зараз проходять службу у Збройних силах України.
При цьому процедура бронювання співробітників, необхідних для роботи підприємств, залишається складною. Повністю забронювати всіх необхідних спеціалістів вдалося лише 5,8% компаній.
Близько 30% підприємств отримали відмову у бронюванні, а понад половина навіть не подавала документи через складні бюрократичні процедури або невідповідність встановленим критеріям.
Саме кадровий дефіцит дедалі частіше змушує бізнес відмовлятися від розширення виробництва, відкриття нових напрямків діяльності та масштабування.
Найчастіші претензії бізнесу до державних органів
Окрім кадрових проблем, підприємці продовжують повідомляти про адміністративні труднощі.
Найчастіше бізнес стикається із блокуванням податкових накладних, що суттєво ускладнює проведення господарської діяльності та роботу з контрагентами.
Також серед найбільш поширених проблем компанії називають позапланові перевірки та відмови у бронюванні критично важливих працівників.
Підприємці зазначають, що навіть за умов воєнного часу багато процедур залишаються надто складними, що створює додатковий адміністративний тиск на бізнес.
Ділова активність поки що не повернулася до зростання
Попри окремі позитивні сигнали, український бізнес усе ще перебуває у фазі скорочення.
Індекс ділової активності UBI у червні 2026 року зріс до 34,8 бала, тоді як у березні він становив 32,9. Однак навіть після покращення цей показник залишається значно нижчим за рівень 50 пунктів, який вважається межею між економічним зростанням і спадом.
Це означає, що більшість підприємств поки що не очікують швидкого відновлення економічної активності.
Молоді компанії адаптуються значно швидше
Дослідження також показало цікаву закономірність: найкраще до нових економічних умов пристосувалися підприємства, створені вже після початку повномасштабної війни.
Молодий бізнес демонструє значно вищу гнучкість, швидше перебудовує бізнес-моделі та активніше впроваджує нові підходи до роботи.
Такі компанії вже працюють майже на 94% від рівня минулого року, тоді як підприємства, засновані до 2014 року, зберегли лише близько 82% попередніх обсягів діяльності.
Експерти пояснюють це тим, що нові компанії одразу створювали свої бізнес-процеси з урахуванням воєнної економіки та сучасних ринкових умов.
Бізнесу потрібне фінансування, але не дорогі кредити
Попри гостру потребу в обігових коштах, більшість підприємців не готові користуватися банківськими кредитами за ринковими ставками.
Майже 29% компаній заявили, що зараз взагалі не планують брати кредити незалежно від запропонованих умов.
Ще 58,4% підприємців готові залучати фінансування лише за умови пільгової процентної ставки — не більше 10% річних.
Якщо бізнес усе ж отримує кредитні кошти, то найчастіше вони спрямовуються не на розвиток, а на підтримку поточної діяльності. Переважно підприємства фінансують поповнення обігового капіталу, закупівлю обладнання та створення автономних джерел енергозабезпечення.
Інвестиції у відкриття нових напрямків чи масштабування бізнесу залишаються значно менш поширеними.
На що найбільше сподіваються українські підприємці
Переважна більшість представників бізнесу пов'язує можливість повноцінного відновлення насамперед із завершенням війни.
Водночас підприємці наголошують, що навіть після стабілізації безпекової ситуації українській економіці знадобляться масштабні внутрішні зміни.
Серед найважливіших реформ бізнес називає радикальне оновлення податкової системи, спрощення взаємодії з державними органами, зменшення адміністративного навантаження та активніше залучення міжнародних інвестицій.
На думку учасників дослідження, саме ці фактори можуть стати основою для поступового відновлення малого та середнього підприємництва, яке сьогодні залишається одним із головних драйверів української економіки.
UA
