UA
Платіжний ринок України стоїть на порозі змін, які ще кілька років тому здавалися віддаленою перспективою. Відкритий банкінг, миттєві перекази та поступова інтеграція з європейською платіжною інфраструктурою вже перестали бути теорією — за словами заступника голови НБУ Олексія Шабана, ключові кроки відбудуться впродовж найближчих місяців. Пояснюємо простими словами, що змінюється і чого чекати.
Що таке відкритий банкінг і чому про нього заговорили
Протягом 2025 року Національний банк запровадив повноцінне регулювання Open Banking — моделі, за якої банки відкривають доступ до своїх даних і платіжних функцій через захищені інтерфейси (API). Першими авторизацію на надання нефінансових платіжних послуг отримали три установи — ПУМБ, ПриватБанк та Укрсиббанк.
Це лише початок. «Ми вважаємо, що в серпні–вересні практично вся банківська система буде готова відкрити свої API», — прогнозує Олексій Шабан. Тобто вже цієї осені ринок може перейти від пілотних проєктів до масового впровадження.
Чи безпечно відкривати доступ до банківських даних
Головне побоювання клієнтів — приватність. У моделі відкритого банкінгу доступ до інформації можливий виключно за згодою самого користувача. Компанії, які хочуть працювати з такими даними, мають пройти авторизацію в НБУ та потрапити до реєстру платіжної інфраструктури. Без цих умов доступ до рахунків неможливий.
Миттєві платежі проти карток: хто переможе
Миттєві перекази — це технологія, що дозволяє грошам надходити отримувачу за секунди, без посередництва карткових мереж. Світовий досвід показує її потенціал: за оцінками ACI Worldwide, у 2023 році миттєві платежі додали до глобального ВВП близько $160 млрд.
Показовий приклад — польська система BLIK, на яку припадає близько 70% операцій в e-commerce за кількістю транзакцій. «Миттєві платежі можуть стати повноцінним конкурентом карткових систем», — наголошує заступник голови НБУ.
Наскільки готові українські банки
Щоб система запрацювала, усі учасники ринку мають навчитися виконувати миттєві кредитові перекази. Вагомий аргумент на користь технології — економіка: собівартість миттєвої операції суттєво нижча, ніж у класичного карткового платежу. Це вигідно і банкам, і бізнесу, який платить комісії за еквайринг.
Яким стане фінансовий ринок України за пʼять років
У НБУ окреслюють амбітне бачення майбутнього. Серед очікуваних змін:
- повна цифровізація фінансових послуг;
- глибша інтеграція з європейським платіжним простором та приєднання до SEPA;
- зростання частки миттєвих переказів у щоденних розрахунках;
- впровадження концепції Open Finance — наступного кроку після відкритого банкінгу;
- імплементація стандартів ЄС, зокрема DORA, MiCA та GDPR;
- ширше застосування штучного інтелекту для оцінки ризиків і виявлення шахрайства.
Як змінюється регулювання
Гармонізація з європейським законодавством іде швидкими темпами. За чотири роки рівень відповідності українських норм європейським зріс із 50% до 78%. Попереду — імплементація третьої платіжної директиви (PSD3), регламенту PSR, а також вимог MiCA, DORA та AI Act.
Що це означає для вас
Для звичайного клієнта зміни обіцяють швидші та дешевші перекази, нові зручні сервіси й більший контроль над власними даними. Для бізнесу — нижчі комісії та доступ до сучасних платіжних інструментів. Якщо прогнози НБУ справдяться, вже до кінця 2026 року Україна зробить помітний крок до європейського рівня платіжної інфраструктури.