Держзакупівлі стають інструментом економічної політики

Ринок державних закупівель ЄС має величезний масштаб. На нього припадає близько 15% ВВП Євросоюзу, а у 2025 році загальний обсяг закупівель оцінювався приблизно у €2,5 трлн.

Єврокомісія хоче, щоб ці кошти використовувалися не лише для пошуку найдешевших пропозицій. Державні замовлення мають також підтримувати європейське виробництво, стійкість ланцюгів постачання та економічну безпеку.

Найнижча ціна більше не буде визначальною

Однією з головних змін стане новий підхід до оцінки тендерних пропозицій. Замовники мають орієнтуватися на найкраще співвідношення ціни та якості, а не просто обирати найдешевший варіант.

При цьому критерії якості повинні становити щонайменше 30% загальної оцінки заявки. Для контрактів, де значну роль відіграє людська праця, ця частка може збільшуватися до 50%.

Для компаній це означає, що конкурентоспроможність у тендерах дедалі більше залежатиме від технологій, якості продукції, умов праці та надійності постачання.

Кібербезпека та ланцюги постачання впливатимуть на вибір

Нові правила передбачають ширше врахування ризиків, пов’язаних із критичною інфраструктурою, кібербезпекою та залежністю від окремих іноземних постачальників.

Таким чином, навіть конкурентна за ціною пропозиція може втратити перевагу, якщо замовник вважатиме ланцюг постачання недостатньо надійним або побачить надмірну залежність від постачальників із третіх країн.

Для виробників це підвищує значення диверсифікації постачань та контролю походження сировини й комплектуючих.

ЄС може обмежувати іноземну продукцію у стратегічних тендерах

Найбільш чутливим для іноземних компаній стане підхід до стратегічних закупівель. У таких тендерах країни ЄС зможуть застосовувати вимоги щодо європейського походження компонентів і сировини.

Зокрема, пропонується можливість обмежувати участь пропозицій, у яких менше 50% вартості сировини та компонентів припадає на Європу. Також у стратегічних секторах європейським компаніям можуть надавати додаткові переваги.

Водночас це не означає автоматичного запровадження загального принципу «Купуй європейське» для всіх державних закупівель.

Український бізнес не втрачає доступ до тендерів

Для українських компаній важливо, що нові правила не означають автоматичного закриття європейського ринку.

Україна є учасницею Угоди СОТ про державні закупівлі (GPA), а Угода про асоціацію з ЄС передбачає поступове взаємне відкриття ринків державних закупівель.

Тому українські виробники зможуть і надалі брати участь у тих європейських тендерах, на які поширюються відповідні міжнародні зобов’язання ЄС.

Походження компонентів стане важливішим

Попри збереження доступу до ринку, українським виробникам доведеться уважніше контролювати структуру собівартості та походження продукції.

Особливо це стосуватиметься стратегічних закупівель. Компаніям, які використовують значну кількість азійської чи іншої неєвропейської сировини, може бути складніше відповідати новим вимогам.

Водночас це створює стимул для локалізації виробництва, збільшення частки європейських комплектуючих та побудови виробничих ланцюгів між Україною та ЄС.

Єврокомісія хоче створити єдину цифрову систему

Окремий напрям змін — цифровізація державних закупівель. Єврокомісія пропонує створити єдину загальноєвропейську цифрову систему, яка має спростити роботу компаній із тендерами в різних країнах.

Замість проходження численних процедур у кожній юрисдикції передбачається єдина реєстрація та електронні облікові дані підприємств, а національні платформи повинні стати сумісними між собою.

Це може суттєво полегшити вихід на європейські тендери, передусім для малого та середнього бізнесу, який сьогодні має обмежені ресурси для роботи з різними адміністративними процедурами.

Три чинні директиви планують замінити єдиним регламентом

Єврокомісія також пропонує замінити три чинні директиви ЄС про державні закупівлі одним регламентом.

Мета такого підходу — зробити правила більш зрозумілими та однаковими для учасників у різних країнах Євросоюзу. Водночас оборонні закупівлі не входитимуть до запропонованої системи.

Що українським компаніям варто врахувати

Для українського бізнесу нова модель означає, що конкуренція за європейські державні контракти поступово виходитиме за межі питання ціни.

Компаніям потрібно буде доводити якість продукції, стабільність постачання, відповідність вимогам кібербезпеки та прозорість походження компонентів. Для виробників, які планують масштабуватися в ЄС, це може стати додатковим стимулом до локалізації та інтеграції з європейськими постачальниками.

Водночас спрощення цифрових процедур здатне відкрити нові можливості для українського малого та середнього бізнесу.

Європейська інтеграція виходить за межі торгівлі

Запропоновані правила показують, що державні закупівлі в ЄС дедалі більше розглядаються як інструмент промислової та економічної політики.

Для України це означає необхідність глибшої інтеграції з європейськими виробничими ланцюгами. Компанії, які зможуть поєднати конкурентну ціну, високу якість, європейські стандарти та надійне походження компонентів, матимуть більше шансів скористатися відкриттям ринку держзакупівель ЄС.