Балістичні удари завдають Києву сотні мільйонів гривень збитків: у КМДА розповіли про витрати на відновлення

Відновлення після обстрілів

За словами виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, відновлення житлового фонду після російських атак стало одним із найбільш витратних напрямків для міського бюджету.

Через це столиці доводиться враховувати значні непередбачені витрати після кожного нового удару. При цьому, попри стабільні податкові надходження, Київ наразі не має звичного перевиконання бюджету, тому додаткових вільних коштів фактично немає.

Минулого року місто спрямувало 12 млрд грн на підтримку військових частин і протиповітряної оборони. Цього року таких фінансових можливостей менше через необхідність реалізації плану стійкості столиці.

Підготовка до опалювального сезону

План стійкості Києва передбачає захист критичної інфраструктури та створення резервних систем теплопостачання. Загальна вартість відповідних заходів оцінюється у понад 31 млрд грн.

Фінансування плану розподілили порівну між державним і міським бюджетами. Для виконання своєї частини зобов’язань Київ також залучає кредитні ресурси міжнародних і державних фінансових установ, зокрема ЄБРР.

До кінця року місто планує запустити 200 МВт потужностей когенераційних установок. Вони мають стати резервним джерелом енергії для об’єктів критичної інфраструктури.

Підтримка енергонезалежності будинків

Київ також збільшує фінансування програм енергоефективності для житлового сектору. Цього року на співфінансування проєктів ОСББ передбачили близько 500 млн грн — це рекордний показник.

Наразі у багатоквартирних будинках столиці працюють близько 200 сонячних електростанцій, а загалом різні міські програми підтримки охоплюють понад 1000 будинків.

У разі масштабних перебоїв з електроенергією або теплопостачанням взимку в кожному районі Києва планують відкрити по 10 опорних шкіл з автономним живленням. Ними зможуть користуватися всі мешканці відповідних районів.

Що передбачає план стійкості

Раніше повідомлялося, що на реалізацію плану стійкості Києва необхідно 61,6 млрд грн, з яких 10,6 млрд грн місто готове профінансувати власним бюджетом.

У березні Київрада підтримала план енергостійкості столиці. Документ передбачає відновлення пошкоджених мереж, будівництво нових та створення резервної інфраструктури.

Згодом уряд поширив експериментальний проєкт із реалізації регіональних планів стійкості на операторів критичної інфраструктури. Це має забезпечити єдині правила для виконання заходів із посилення стійкості.

Станом на середину червня середній рівень виконання комплексних планів стійкості в Україні становив близько 40%.

Відновлення енергетики України

Паралельно Україна працює над відновленням пошкодженої генерації. До початку опалювального сезону 2026–2027 років планують відновити 6,2 ГВт пошкоджених генерувальних потужностей, із яких близько 4 ГВт уже перебувають у ремонті.

Стратегічна мета України до 2035 року — повернутися до рівня 54 ГВт генерувальних потужностей, який країна мала до початку російської агресії у 2014 році.

Також уряд затвердив порядок формування національного резерву автономної генерації, який має використовуватися у випадку блекаутів та нових атак на енергетичну інфраструктуру.